Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №910/32456/15
Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №910/32456/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 910/32456/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.(доповідача),суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників: позивачаСоколов В.В. дов. від 02.01.2017відповідачаПащенко О.О. дов від 10.03.2017 Ковальчук О.Л. дов. від 01.09.2016розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Ружинська-1"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2016у справі№910/32456/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Ружинська-1"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гесс Консалтинг Україна" простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Ружинська-1" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гесс Консалтинг Україна" про стягнення з 604080,00 грн. неналежно (безпідставно) отриманих коштів у зв'язку з невиконанням договору № 21-04-2015 від 21.04.2015, 22200,00 грн. витрат за висновок Торгово-промислової палати України № 8234/05.0-19 від 05.11.2015 на виконання умов договору № 21-04-2015 від 21.04.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2016 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 (головуючий суддя Алданова С.О., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Ружинська-1" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", статей 1, 3, 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

На думку заявника, листування у формі роздрукованих повідомлень електронної пошти не містить даних для ідентифікації підписантів та підтвердження цілісності даних в електронній формі та не є носієм доказової інформації. Із вказаної переписки не вбачається які саме обставини підтверджуються даним листуванням, та чи є вони цілісними. Роздруківки, з електронним листуванням, надані відповідачем та використані як підстава для відмови у позові, не є належними та допустимими доказами, на яких може ґрунтуватись об'єктивне рішення суду.

Скаржник зазначає про те, що відповідачем не надано жодних відомостей щодо реалізації мети, визначеної договором, зокрема, відсутні відомості про наявність інвестиційних проектів, пропозицій інвесторів або пропозицій до інвесторів, документи про участь у грантових програмах, документи про створення КСП та проектна документація на створення міні ТЕЦ та встановлення турбін.

Також товариство посилається на те, що зі свого боку здійснило всі можливі дії як для виконання договору, так і для досудового врегулювання. За весь цей час відповідач навіть не запитував жодних вихідних даних про місце, де згідно договору мав реалізовуватися проект - мета договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 касаційна скарга прийнята до провадження, призначена до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гесс Консалтинг Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення з підстав, викладених у судових рішеннях.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 29.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є стягнення неналежно (безпідставно) отриманих коштів у зв'язку з невиконанням договору та витрат за висновок Торгово-промислової палати України на виконання умов спірного договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем виконано роботи за договором в частині проведення аналізу 1-го та 2-го рівня, а відтак сплачені позивачем кошти є оплатою за виконані роботи за спірним договором №21-04-2015 від 21.04.2016, а не безпідставно отримані ТОВ "Гесс Консалтинг Україна".

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.04.2015 ТОВ "Гесс Консалтинг Україна" (виконавець) та ТОВ "Енергетична компанія "Ружинська-1" (замовник) було укладено договір №21-04-2015.

Відповідно до пункту 1.1.1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання провести Аналіз 1-го та 2-го рівня (Витяг "А") в рамках виконання технічного завдання для проекту з визначення та специфікації нових інноваційних технологій та процесів, включаючи, але не обмежуючись, установкою трьох (3) С - 200 або однієї (1) С - 600 мікротурбін Capstone, що отримали "зелений сертифікат" та системи газифікації твердої біомаси потужністю 600 КВт, теплообмінників та газових компресорів. Проведення аудиту для впровадження додаткових заходів, включаючи можливе будівництво нової теплиці, розміром приблизно в 1 Га та цехів для переробки, та розробку відповідних фінансових та операційних моделей, що будуть сприяти сталому розвитку сільськогосподарської компанії спеціального призначення (КСП).

Виконавець забезпечить залучення внутрішніх експертів та зовнішніх консультантів з усіх аспектів, включаючи бухгалтерський облік та обробку врожаю, юридичних та фінансових спеціалістів без будь-яких додаткових витрат для замовника (п.1.1.3 договору).

Після завершення технічного аналізу, виконавець та його експерти завершать розробку бізнес-плану інвестиційного рівня та фінансових моделей на основі пункту 1.1.1 для залучення нових інвестицій у розмірі близько 4,5 млн. доларів США та будівництвом нової теплиці (п.1.1.4 договору).

Через дев'яносто днів після підписання контракту виконавець гарантує забезпечення принаймні двох пропозицій щодо фінансування (інвестування) бізнес - плану інвестиційного рівня та плану впровадження проекту (пункт 1.1.11).

Згідно пункту 1.1.12 договору якщо виконавець, по причинах своєї (виконавця) некомпетентності, не зможе забезпечити двох пропозицій щодо надання фінансування в розмірі 4,5 млн. дол. США з річною ставкою 6%, то виконавець відшкодує суму в еквіваленті 20,000 дол. США замовнику протягом 45 днів з дати отримання письмового повідомлення за допомогою рекомендованого листа на адресу виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункту 1.1.5 договору, метою замовника та партнерства є залучення інвесторів та/або фінансування будівництва міні ТЕЦ, що працює з використанням біомаси та приблизно 1 Га теплиць, які будуть належати новоствореній компанії спеціального призначення (КСП).

Загальна вартість проведення Аналізу 1-го та 2-го рівня (Витяг "А") 80000,00 доларів США буде покриватися грантовою програмою у розмірі 50% від вартості, виконавцем - 25% та замовником - 25% 21.04.2015. Примітка: вся сума буде використовуватися на розробку проекту виконавцем та застосовуватися в якості капіталу для майбутнього фінансування впровадження проекту (п.1.1.6 договору).

Замовник зобов'язується виплатити суму в розмірі 20000,00 доларів США або еквівалент у гривнях після підписання угоди з виконавцем 21.04.2015 (п.1.1.7 договору).

Згідно пункту 1.1.8 договору, відповідно до наданого графіку зустрічей інвесторів з ГЕСС Консалтинг Україна, замовник відшкодує виконавцю витрати на відрядження відповідних фахівців на загальну максимальну суму 5000,00 доларів США протягом п'яти робочих днів після подання звіту по витратам на відрядження у США та Великобританію в період з 26.04.2015 по 18.05.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем сплачено на користь позивача: 470000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №132 від 22.04.2015 з призначенням платежу: "проведення тех. аналізу об'єкту 1-го та 2-го рівня, розробка бізнес-плану інцест. рівня та отримання двох інвестиційних пропозицій рах №3 20.04.15 без ПДВ"; 10000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №151 від 12.05.2015 з призначенням платежу: "проведення тех. аналізу об'єкту 1-го та 2-го рівня, розробка бізнес-плану інцест. пропозицій щодо фінанс. рах №4 від 21.04.15 без ПДВ"; 14080,00 грн. відповідно до платіжного доручення №156 від 27.05.2015 з призначенням платежу: "передоплата за підготовку бізнес-плану інвестиційного рівня рах №6 27.05.15 без ПДВ"; 110000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №155 від 27.05.2015 з призначенням платежу: "передоплата за підготовку бізнес-плану інвестиційного рівня рах №5 27.05.15 без ПДВ".

Відповідно до пункту 6.1 договору, термін дії договору: початок: після завершення першого платежу; закінчення: 8 місяців з моменту завершення першого платежу.

Згідно пункту 3.1 договору, перелік наукової, технічної і іншої документації, що підлягає оформленню та здачі виконавцем замовникові, на окремих етапах виконання і по закінченні договору визначено в фазах проекту 1 і 2.

Передавання оформленої в установленому порядку документації по окремих етапах договору здійснюється супроводжувальними документами виконавця (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт і звітних документів (п. 3.2 договору) зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт здачі-приймання робіт, або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Позивачем зазначено, що оскільки відсутнє належне підтвердження виконання умов договору №21-04-2015 від 21.04.2015, то даний договір вважається невиконаним і всі сплачені кошти підлягають поверненню, з урахуванням вимушених втрат позивача.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору колегія суддів, як і суд першої інстанції, встановила, що робота виконавця фактично поділена на два етапи, а саме:

- аналіз 1-го та 2-го рівня, які полягають в технічному аналізі та розробці бізнес-плану інвестиційного рівня та фінансових моделей. Відповідно до п.1.1.11 договору через дев'яносто днів після підписання контракту виконавець гарантує забезпечення принаймні двох пропозицій щодо фінансування (інвестування) бізнес-плану інвестиційного рівня та фінансових моделей на основі п.1.1.1.

- фаза 2 - після завершення аналізу 2-го рівня - гарантована програма FINTECC Technology Innovation, а саме виконавець зобов'язаний в партнерстві з замовником, подати заявку та забезпечити отримання відповідних грантових коштів в рамках програми FINTECC.

По першому етапу згідно умов договору позивач зобов'язувався виплатити:

- суму в розмірі 20000,00 доларів США або еквівалент у гривнях після підписання угоди з виконавцем 21 квітня 2015 року (п.1.1.7 договору);

- відшкодовує суму в розмірі 5000,00 доларів США на відрядження відповідних фахівців протягом п'яти робочих днів після подання звіту по витратам на відрядження у США та Великобританію в період з 26.04.2015 по 18.05.2015.

Відповідно до п.1.1.15 договору, протягом п'яти робочих днів з моменту прийняття пропозиції щодо фінансування, замовник сплачує виконавцю (ГЕСС Консалтинг Україна) 19000,00 доларів США на покриття витрат на фінальну розробку проекту, включаючи, але не обмежуючись, витрати на додаткові відрядження та створення КСП.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на виконання умов пункту 1.1.11 договору 06.07.2015 відповідачем електронною поштою направлена позивачу додатково 4 фінансові моделі для зазначених варіантів проектів.

У відповідь на яку позивач запропонував не розглядати на даному етапі, теплиці як об'єкт спільних з електрогенерацією інвестицій, а розділити зусилля на два напрямки: 1) паливо приготовлення, власне піроліз і електрогенерація, так би мовити двух рівнів, 2) і тепличий комплекс зі своїм техніко-економічним обґрунтуванням, бізнес-моделлю і фінансуванням.

Листом від 12.07.2015 у відповідь на пропозицію позивача відповідач повідомив про особливості подальшої співпраці та уточнив її відповідні умови.

25.08.2015 електронною поштою відповідачем направлено позивачу зведений звіт по результатах аналізу 1-го та 2-го рівня для ТОВ "Енергетична компанія "Ружинська-1" українською мовою.

Також, під час розгляду справи 19.02.2016 відповідачем на адресу позивача направлено звіт по результатах аналізу 1-го та 2-го рівня за договором №21-04-2015 від 21.04.2016 та акт надання послуг №3 від 18.02.2016.

У відповідь листом вих. №7 від 12.03.2016 позивач зазначив, що на виконання договору йому не надано: технічне завдання з визначення та специфікації технології і процесів, включаючи мікротурбіни які отримали "зелений сертифікат", системи газифікації твердої біомаси, теплообмінники та газові компресори - тобто технічне завдання на цілісний енергетичний комплекс, аудит для впровадження додаткових заходів, бізнес-план інвестиційного рівня на основі вищезазначеного технічного завдання, фінансові моделі, забезпечення двох пропозицій щодо фінансування бізнес-плану та плану впровадження проекту. Враховуючи наведене, вважає, що запропоновані документи не можуть бути прийняті як підтвердження виконання робіт за договором №21-04-2015 від 21.04.2016, так як не є його доказом виконання.

Відповідно до пункту 3.4 договору, у разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміни їх виконання.

Вказані обставини та переписку сторін суди визнали належним доказом виконання робіт за договором.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на те, що згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Визнаючи переписку між сторонами, у тому числі на іноземній мові, належним доказом виконання робіт за договором про надання послуг суди припустились порушень вказаних норм.

Також, суди не надали оцінки тій обставині, що позивач звертався до Торгово-промислової палати про проведення юридичного аналізу спірного договору, згідно з висновками якої, зокрема, було зазначено, що результат, який має надати виконавець замовнику згідно умов договору №21-04-2015 від 21.04.2015, за змістом повинен містити бізнес-план інвестиційного рівня, заявки для грантових програм, пропозицій щодо фінансування, висновок аудиту; за виглядом такий результат має бути виконаний у вигляді документів, оформлених на матеріальному носії для подальшого використання замовником згідно мети договору за аналогією прийнятих в Україні зразків.

Строк, у який має передати результат виконання договору виконавець замовнику згідно умов договору становить семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, але у будь-якому разі не пізніше 22.12.2015; спосіб такого документа повинен носити форму документа з підписання сторонами відповідного акта. У всякому випадку зобов'язання сторін припиняються не пізніше 22.12.2015.

Крім того, у пункті 1.2.1 договорі передбачено, що Фаза 2 - після завершення аналізу 2-го рівня грантова програма FINTECC Technology Innovation замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, в партнерстві з замовником, подати заявку та забезпечити отримання відповідних грантових коштів в рамках програми FINTECC.

Згідно пунктів 1.2.4 та 1.2.5 дивись Витяг "А" - Перелік заходів для виконання аналізу 2-го рівня, дивись Витяг "Б" - робоча версія фінансової моделі проекту.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного судів, покладені в основу прийнятих у справі судових рішень, передчасними, непереконливими та такими, які не можна вважати прийнятими за повного встановлення та оцінки усіх істотних обставин справи в їх сукупності.

З урахування викладеного, господарськими судами при розгляді даної справи не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.

Вимоги вказаних норм господарськими судами при розгляді справи виконані не були.

Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Ружинська-1" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 910/32456/15 та рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді О. Сибіга

А. Швець